Нью-Йорк – це матрьошка. Райони міста (боро) настільки розвинені, що можуть претендувати на звання окремих міст. Кожен з них має свою багату історію, розвинену інфраструктуру та цікаві факти.
Ні для кого не секрет, що Бруклін організували голландські переселенці в 1636 році. Протягом багатьох років боро обріс величезною кількістю фактів, легенд, чуток. Деякі з них навіть не знають місцеві жителі. Більше на сайті i-brooklyn.
Факт перший: грандіозне будівництво
У Нью-Йорку багато мостів. Один із найвідоміших у світі — Бруклінський міст. Будівництво почалося в 1883 році. На той момент це було найграндіозніше будівництво не тільки в США, а й в світі.
Для будівництва такої конструкції було залучено сталеві прути. Це стало першим в історії будівництвом із застосуванням такого методу. Довжина Бруклінського мосту становить 1825 метрів, а ширина – 26 метрів.
Архітектор Джон Реблінг вибрав стиль неоготика. Новий міст вийшов настільки неперевершеним, що в 1964 році потрапив до списку Національних історичних пам’яток і став негласною візитівкою міста. Його створення було досить дорогим. Міська влада була змушена йти на хитрощі. Тому великі отвори під навісним мостом здавали в оренду. Їх пристосували для зберігання алкогольних напоїв.
Через постійну експлуатацію моста його часто ремонтують. У 2006 році ремонтники виявили секретне бомбосховище часів холодної війни. Вхід у нього сховали у стіні. У схованці знаходилося все необхідне для перебування: харчові продукти, ковдри, медикаменти, засоби для очищення повітря. Це стало відкриттям як для бруклінців, так і для влади. Невідомо кого саме там збиралися переховувати. Бруклінське бомбосховище стало ще однією міською легендою.
Факт другий: один із найбільших музеїв США
У Брукліні є знаменитий Бруклінський художній музей. Ним пишається не лише боро, а й усе місто, і навіть штат. Музей відкрився в 1895 році. Він вважається другим за величиною музеєм міста.
Знаходиться споруда в районі Краун-Хайтс в самому центрі Брукліна. Виставка музею налічує 1,5 млн експонатів з усього світу. Він став вікном в інші культури та континенти. Основну частину експозиції складають предмети мистецтва, що прибули з Африки, Океанії, Нового Світу. Представлені не лише предмети сучасного мистецтва з Африки чи Єгипту, а й старовинні вироби.
Саму будівлю збудували в стилі бозар — архітектурний стиль історицизму, для якого характерні строга симетрія, об’єднання французької та італійської архітектури, декоративні елементи та інше.
Окрім постійної експозиції, у музеї бувають тимчасові виставки сучасного мистецтва й не тільки. У 2020 році була виставка костюмів із телесеріалів «Хід королеви» та «Корона». Через світову пандемію Covid-19 виставка була віртуальною. Крім цього, в музеї проходять лекції, кінопокази, семінари. Через таку різноманітність до 2020 року його відвідувало 500 тисяч людей щороку.
Факт третій: чемпіонат з поїдання хот-догів
Коні-Айленд є основним курортом Нью-Йорка. І однією з його візитівок є знаменита закусочна Nathan’s Famous. Саме з цієї закусочної почалася історія великої американської компанії закусочних швидкого харчування. Головна спеціалізація закладу – хот-доги. Відкрили кафе в 1916 році. Їхні перші хот-доги коштували 5 центів.
Nathan’s Famous відкрив польський іммігрант. До хот-догів подавався унікальний соус, приготований за рецептом дружини засновника Натана Хендверкера. Через низьку ціну хот-догів багато хто сумнівався в їх якості. І тоді Хендверкер пішов на трюк. Він почав бесплатно годувати лікарів за наявності білого халата. Крім цього, він сам наймав людей, які вдавали з себе лікарів. Це принесло славу, повагу та дохід.
На початку 1970-х у закусочній стали проводити змагання з поїдання хот-догів. Правила прості — за 10 хвилин з’їсти більше хот-догів, ніж противник. 2009 року там встановили світовий рекорд — 68 хот-догів за 10 хвилин. Рекордсменом став Джої Чеснат, який неодноразово здобував перемоги у цьому змаганні. Незважаючи на несерйозність закладу, його відвідували Франклін Рузвельт, Аль Капоне, Кері Грант.
Факт четвертий: кавова столиця
На вулиці Джон-стріт в 1906 році розташовувалась фабрика Arbuckle Brothers. Саме ця фабрика подарувала Брукліну статус кавової столиці країни. Адже там щомісяця обсмажувалося 25 мільйонів фунтів кави. Готовий продукт розвозили всіма куточками країни.
Крім кав’ярні там розташовувався знаменитий цукровий завод. Історія будівлі багата на події. З 1920 року там відкрили винокурню. Проіснувала вона майже 20 років. А з 1991 року будинок викупили під офіси.
Факт п’ятий: найкраща школа російського балету в країні
Ще з початку 20 століття Нью-Йорк був «ласим шматочком» для іммігрантів. Приїжджі росіяни найчастіше обирали саме Бруклін. Російська мова там звучить частіше, ніж англійська. І саме на Брайтон в 1987 році відкрили Хореографічний центр при Театрі балету. Викладачами є переважно іммігранти з колишнього СРСР. Через це не дивно, що візитівкою театру є «Лускунчик» Петра Чайковського.
Майстерність радянських танцюристів була відома усьому світу. Це свідчило не лише про талант артистів, а й про добрих викладачів. Бруклінський театр балету виховав кілька тисяч дітей у різних танцювальних стилях. Його вважають найкращою російською школою балету в Америці.
Факт шостий: царство графіті
Вільямсбург гордо носить титул творчого району Брукліна. До середини 80-х 20 століття у цьому районі було чимало покинутих фабрик та складів. Колись цей район був портовим краєм, у ньому було багато доків та причалів. Саме там жила основна частина нью-йоркських рибалок. Усі вони розміщувалися в непримітних будовах. Це погано позначилося на образі боро. І тоді влада міста прийняла рішення віддати всі ці приміщення під потреби художників та артистів.
Вуличні художники здобули простір для прояву свого таланту. Тим самим це не тільки урізноманітнило похмурий Вільясбург, а й убезпечило інші частини Брукліна від стріт-арту.
Факт сьомий: пиво для всього світу
Пиво до Брукліну приїхало разом з мігрантами з Німеччини. На початку 20 століття в боро було майже півсотні пивоварень. Справа мігрантів стала сильним конкурентом для американських пивоварень. А після скасування сухого закону американці були готові пити все, що мало градус. Пивоварні з’являлися тоді, як гриби після дощу. Але не всі змогли встояти перед великими гігантами. В 1976 році закрилася остання незалежна броварня.
Головна Бруклінська пивоварня була заснована в 1988 році. Засновником виступив Стів Хінді колишній журналіст та ентузіаст. У компанії свого сусіда Тома Поттера вони вирішили відкрити невелику броварню. Почалося все з контрактної броварні. Це означає, що перші партії пива вони варили на «чужій кухні». Самостійно Бруклінська пивоварня почала функціонувати лише з 1996 року. Спочатку вони варили Brooklyn Lager, який поступово поширили місцевими барами. Успіх їм принесла співпраця з Гарреттом Олівером – відомим пивним ентузіастом. Він допоміг хлопцям створити одну з найвідоміших крафтових пивоварень у США та створити свої види пива. Вже в 21 столітті вони постачали пиво до 20 країн. Згодом бруклінське пиво стало успішною маркою відомою не тільки в Америці, а й в Європі.
Ця пивоварня примітна тим, що це фабрика – кафе. Будь-який охочий за досягненням 21 року може приїхати на броварню та скуштувати різні смаки пива. Мало де є такі місця. Бруклін сам собою багатий на різні заходи. Бруклінська пивоварня привітно підтримує всі місцеві благодійні акції.