Американський вчений-інформатик, системний інженер та інженер, відомий своєю розробкою багатьох ключових систем для Збройних сил Сполучених Штатів, включаючи систему відстеження Blue-Force, першу безпілотну літальну машину армії США, автомобільну систему та систему протиповітряної оборони передової зони армії США. Кілька його винаходів також знайшли свій шлях до споживчих товарів, таких як мобільні GPS-пристрої, смартфони тощо. Про життя автора цих і багатьох інших розробок і винаходів, уродженця Брукліну читайте на i-brooklyn.
Навчання і кар’єра
Ніл Гілберт Сігел народився у лютому 1954 року в Брукліні, штат Нью-Йорк, у родині Бернарда Сігела та Джудіт Лав Коен і прожив більшу частину свого життя в районі на південний захід від Лос-Анджелеса. Він має рідного брата і сестру, Говарда і Рейчел, і є старшим зведеним братом актора Джека Блека. Він навчався в Університеті Південної Каліфорнії, де здобув ступінь з математики. Після цього він працював як професійний музикант, переважно граючи на флейті, а також граючи фольклорну музику з Балкан і Близького Сходу. Пізніше він здобув ступінь доктора філософії. Його радником був відомий вчений з інформатики Баррі Боем. У 1976 році Ніл Сігел почав працювати в тодішній TRW (придбаній Northrop Grumman у 2002 році). Починаючи з 1993 року, Сігел очолював організацію в TRW, яка розробляла єдині, у своєму роді, системи автоматизації для армії США та, меншою мірою, для комерційних компаній.
Робота на уряд США
Ця організація досягла значних успіхів у бізнесі, стрімко зростаючи з кожним роком під час його перебування на посаді керівника. Було створено багато нових продуктів, основною темою яких була підтримка автоматизації для осіб, які приймають рішення, які працюють у складних і напружених середовищах. Окрім армії та Військово-повітряних сил США, клієнтами компанії в той час були сталеливарна промисловість США та кіноіндустрія.
У 1993 році його команда поставила на озброєння першу повністю автоматизовану систему командування та управління армії США, передову систему протиповітряної оборони C2. До слова, ця система використовується до цього часу.
У 1995 році його команда виграла контракт на розробку першої системи «цифрового поля бою» армії США під назвою Force-XXI Battle Command Brigade. Це призвело до того, що можливості армії США під час війни оцінюються дуже високо. Система використовується Корпусом морської піхоти. Крім того, у 1995 році його команда поставила перший автоматизований командний пункт армії США, яким була доповнена довга серія відповідних можливостей.
Перші БПЛА
У 1997 році Нілу Сігелу було доручено «лагодити» програму БПЛА Hunter, першого безпілотного літального апарату армії США. Під час тестування програма зазнала серії збоїв і була номінально «скасована». Та під час подальшої роботи програма стала одним із найнадійніших безпілотних літальних апаратів США. Hunter надійшов на озброєння в 1999 році на Балканах. І якщо у 1997 році БПЛА були новинками, які викликали недовіру, то у 2015 році, БПЛА широко використовувалися як у військових умовах, так і в цивільному житті. Якраз 2015 року Ніл Гілберт Сігел був відправлений у відставку, у зв’язку з виходом на пенсію. Сігел майже 18 років працював віцепрезидентом і керівником компанії.
Його особистий науковий та інженерний внесок полягав у широкомасштабному розгортанні програм із підтримкою GPS. До прикладу, система відстеження Blue-Force. Він також брав активну участь у структуруванні великомасштабних розробок програмного забезпечення, щоб відповідати розподілу навичок, які зустрічаються в реальних командах.