Чи, на жаль, чи, на щастя, але організація Greenpeace не має ні фізичного офісу, ні офіційної присутності в Брукліні. Головний офіс природозахисників розташований у Вашингтоні, в окрузі Колумбія, і саме із цього офісу організація працює по всьому світу, як Greenpeace USA. Однак не слід думати, що активісти Greenpeace USA не взаємодіють із боро. Показовий приклад це кампанії з підвищення обізнаності щодо довкілля, такі, як проєкція зображень на підтримку захисту океану у 2022 році та участь у мітингах за кліматичні дії у 2009 році, які відбувалися саме на Бруклінському мосту. Про взаємозв’язок між Greenpeace та Брукліном, та його наслідки читайте на i-brooklyn.com.
Greenpeace USA і Бруклінський міст
Якщо ж розповідати саме про цю акцію більш докладно, то слід зауважити, що Greenpeace USA освітлював Бруклінський міст для того, щоби привернути увагу до проблеми захисту океанів, оскільки в той час їхня доля вирішувалася в Організації Об’єднаних Націй. Ця подія відбулася в серпні 2022 року. Суть компанії полягала в тому, що активісти природозахисної організації вночі підсвітили величезними проєкціями знаний у всьому світі Бруклінський міст.
Причому, проєкції демонстрували неймовірну красу та крихкість океанів. Акція була присвячена зустрічі, яка мала відбутися в Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, якраз того тижня. На тій зустрічі уряди країн, збиралися обговорити новий Глобальний океанічний договір, який мав би визначити долю океанів.
Проєкції створили в Greenpeace USA, застосувавши потужні проєктори, які, з рештою, освітлювали Бруклінський міст. Проєкції були зроблені таким чином, щоб донести до людей думку, про те, що в людства немає іншого вибору, окрім як відповідально та стало ставитися до океанів, та до навколишнього середовища загалом. Й обговорюваний в Організації Об’єднаних Націй Договір, мав стати першим кроком на цьому шляху.
Суть акції Greenpeace USA
Адже саме океани, як відомо, підтримують усе живе на землі, попри століття нехтування їхньою безпекою, які призвели до глобальної кризи. Відтак людство отримало черговий шанс, завдячуючи силі нового Глобального договору про океан вирішити, чи ця криза буде вирішена, чи продовжиться нищення глобального океану. Відповідно показавши всю океанську красу на тлі Бруклінського мосту, активісти намагалися перетворити це культове місце на пам’ятник океанській мальовничості.
Як відомо, Уряди обговорювали цей Договір замалим не два десятиліття. І вся біда в тому, що поки вони це робили, океани та ті люди, які від них залежать, страждали. Тому не могло бути жодних зволікань. Як повідомляли організатори кампанії понад п’ять мільйонів людей приєдналися до заклику Greenpeace USA про остаточне укладення цього Договору у 2022 році. Перемовники мали теж почути й дізнатись, що світ слідкує за тим, як вони впливають на майбутнє блакитної планети.
Ці переговори, також відомі, як Міжурядова конференція №5, були п’ятим і прикінцевим етапом перемовин щодо остаточного укладення Договору. Міцний Договір дозволив би створити величезні океанічні заповідники в міжнародних водах, вільні від руйнівної діяльності людини. Це мало стати життєво важливим кроком, який би дозволив захистити 30% океанів до 2030 року, що, за словами вчених, було і є абсолютним мінімумом, який так необхідний для того, щоб дати океанським просторам можливість відновитися.
Надії, які покладалися на цю зустріч були небезпідставні. Адже 49 країн на найвищому політичному рівні взяли на себе зобов’язання саме 2022 року укласти міцний Глобальний договір про світовий океан. І саме для того, щоби підштовхнути перемовників до виконання цих зобов’язань та остаточного укладання документа, який був би достатньо надійним для забезпечення захисту океану, і був залучений Бруклінський міст.
Однак слід зауважити, що не дивлячись на те, що ця зустріч позиціювалася, як вирішальна, вона стала частиною значно довшої серії, у рамках Конвенції ООН із морського права. Вона зосередилася на ключових сферах, таких, як морські генетичні ресурси, інструменти управління на основі районів, оцінка впливу на навколишнє середовище та нарощування потенціалу, а відтак досягти остаточної перемоги природозахисникам не вдалося. Річ у тім, що, як би хто не називав цю зустріч, вважаючи, що це був вельми інтенсивний раунд переговорів, він, зрештою, як з’ясувалося, таки вимагав поновлення сесії у 2023 році для досягнення остаточного висновку.
Справа з біткойном
Це не єдина справа Greenpeace USA, яка так чи інакше пов’язана з Брукліном. У 2023 році організація викривала справу генерального директора BlackRock та JPMorgan Chase&Co з біткойном, який, як стверджують природоохоронці, руйнує клімат, через масштабні прогнози для Нью-Йорка, а відповідно і для Брукліну. За версією Greenpeace USA, це відбувається за допомогою візуальних дисплеїв, які спроєктовані на культові споруди в самому серці Нью-Йорка.
Окремо слід пояснити, що JPMorgan Chase&Co. має значну присутність у Нью-Йоркській агломерації, звичайно, включаючи Бруклін, із численними філіями та послугами з управління активами. Попри те, що головна штаб-квартира компанії, новий хмарочос, спроєктований Foster&Partners, розташована на Парк-авеню, 270. Банк, як відомо, активно розширює свої пропозиції, включаючи придбання нових філій та надання послуг з управління активами заможним клієнтам у різних місцях, зокрема, в Брукліні.
Що ж виявили представники Greenpeace USA. Як зазначили природоохоронці, гігантський дисплей, прикрасив небокрай Нью-Йорка зображеннями генерального директора BlackRock Ларрі Фінка та генерального директора Chase Джеймі Даймона із червоними лазерними очима, що вельми нагадували профілі біткойно-максималістів.
Супроводжуючи це візуальне видовище, Greenpeace USA спромоглися представити низку беззаперечних, на їхню думку, доказів, що проливають світло на вплив біткойна на клімат. Ця версія була підтверджена публікацією звіту «Інвестування в забруднення клімату біткойном: великі фінанси роблять ставку на брудний біткойн» та підкреслила нагальну потребу в змінах.
Звіт Greenpeace USA був опублікований, він викривав фінансові установи, які спричиняли руйнування клімату біткойном. У ньому йшлося про те, що компанії BlackRock, Chase та інші великі гравці, до прикладу, такі як Fidelity, Vanguard, CitiGroup, Goldman Sachs, Visa, Mastercard та American Express, разом інвестували захмарні 1,5 мільярда доларів у майнінг біткойнів.
«Кліматична бомба»
Усі ці інвестиції сприяють ширшому використанню цифрової валюти та пропонують інвестиційні продукти, підкріплені біткойном. Крім того, ці компанії прискорюють зростання емісії біткойнів, яка вже конкурує з такими країнами, як Швеція, що прямо суперечить кліматичним зобов’язанням цих фінансових установ.
Біткойн, називають, не інакше як «кліматичною бомбою». Усе це через споживання енергії в колосальних масштабах, причому більшість цієї енергії отримують із викопного палива, такого, наприклад, як вугілля чи газ. Певним шоком є той факт, що вугільні електростанції, які планували закрити, залишили, ба більше, вони працюють для забезпечення роботи з видобутку біткойнів. Тож Greenpeace USA робить акцент на критичності проблеми та вимагає негайних дій від фінансових гігантів Chase та BlackRock.
Джерела: