Двейн Вашингтон, більш відомий як Перл, харизматичний розігруючий захисник, який став легендою, бувши ще школярем Брукліну, перш ніж переїхати на північ штату, де він допоміг підняти Сірак’юський університет до національного рівня в баскетболі. Більш детально про спортивну кар’єру уродженця Брукліну читайте на i-brooklyn.
Нестримний Перл
Двейн Алонсо Вашингтон народився в Брукліні 6 січня 1964 року. Його батько, Джордж, був будівельником. Його мати, Джені, працювала на фабриці. Не бувши особливо уважним учнем у старшій школі, Вашингтон вирішив поїхати до Сиракуз, як він пояснив, тому що хотів грати в Carrier Dome і тому, що в школі була сильна програма мовлення.
Небагато підлітків-спортсменів могли створити таку чарівну ауру, як це зробив Вашингтон. Зрештою він відіграв три роки в Національній баскетбольній асоціації, два за «Нетс» і один за «Маямі Хіт», але його авторитет як гравця народився ще до того, як він став професіоналом. Сенсація на ігрових майданчиках суворих районів Брукліну, Браунсвілля та Східного Нью-Йорка, він був майже нестримним, коли грав у школі для хлопчиків і дівчаток, де в старшому класі набирав у середньому 35 очок, роблячи 10 підбирань, 8 передач і 4 перехоплення і, як повідомляється, був найпопулярнішим гравцем у країні.
Привіт, Сиракузи
Він сказав, що його назвали Перлом, коли йому було 8 років, на честь зірки Ерла (Перлини) Монро, завсідника баскетбольної Зали слави із запаморочливими обертовими рухами та м’якими стрибками. При зрості 6 футів 2 дюйми й вазі близько 190 фунтів Вашингтон не був особливо швидким і надто стрибучим. (Його товариші по команді в Сиракузах називали його Товстим Баттом.) Але його ведення м’яча було неперевершеним, а бачення майданчика феєричним. З м’ячем він рухався з м’язовою легкістю і, блискуче маневруючи, міг легко відокремитися від захисника, щоби підготувати власний кидок.
Хоча точність його кидків інколи ставилася під сумнів, та все одно, він кидав краще, ніж 50 відсотків гравців за три роки в Сиракузах. Там, під керівництвом тренера Джима Бехайма, Перл адаптувався. Його гра стала дорослішою, він став справжнім розігруючим захисником, який керує грою, ділиться м’ячем із товаришами по команді та використовує свою перевагу перед суперником, якому було важко встигати за його хитрими рухами та потужними проходами до кільця. За три сезони, з 1983 до 1986 року, він набирав у середньому 15,7 очка за гру.
Коли Вашингтон прибув у Сиракузи, Велика Східна конференція, до якої він належав, була на початку свого становлення і тільки набувала національного авторитету. Його студентські роки збігалися з роками Патріка Юінга в Джорджтауні та Кріса Мулліна в Сент-Джонсі, обоє вони були зірками Великого Сходу, але Вашингтон, можливо, був найбільш привабливою зіркою.
Всі на баскетбол
21 січня 1984 року, на початку свого першокурсницького сезону, саме Вашингтон переміг Бостонський коледж, закинувши із центрального кола, якраз зі звуком сирени. «Сиракузи» грають на Carrier Dome, величезній арені, яка також служить університету як футбольний стадіон, і завдяки Вашингтону вона заповнена на баскетбольному матчі. Такого тут раніше не було. Понад 30 000 людей стали свідками його перемоги над Бостонським коледжем. Середня відвідуваність у сезоні до його приходу становила 20 401 уболівальник за гру. На першому курсі фанів було майже на 2000 більше. На третьому курсі середній показник перевищив 26 000.
Перл рано покинув університет, щоб грати в НБА. У 1986 році він був задрафтований у першому раунді, 13-м у загальному заліку «Нетс». Та після професійної кар’єри він повернувся, щоб завершити навчання. Він навчався на магістра в Педагогічному коледжі Сиракуз.