Вчені вивчають усі галузі життєдіяльності людини. Психіатри та психологи намагалися зрозуміти чи несуть сновидіння у собі якусь інформацію. А нейрофізіологи вивчають процес сну. Юджин Асерінскі один із провідних вчених у цій галузі, і першопроходець у вивченні фази швидкого сну. Більше на сайті i-brooklyn.
Бідність на обід
Юджин народився в 1921 році в Брукліні. Його батько Борис Азерінскі приїхав до Америки з Самари у 20 років. Він зміг вивчитися на дантиста і мав свою докторську практику. Але пристрасть до азартних ігор все занапастила. Майбутній учений ріс у злиднях. Хоча його дідусь по батьківській лінії був заможним книговидавцем у Самарі. Коли Юджину було 12, його мати померла. Він з дитинства знав англійську, російську та ідиш.
Базову освіту здобув у Бруклінському коледжі, а потім в Університеті Меріленду. Юджин намагався освоїти медичну програму, але остаточно не довчився. До Другої світової війни працював на різних роботах. Був бухгалтером, соціальним працівником. Під час війни пішов на фронт, хоч був сліпий на одне око.
Ще студентом університету Чикаго в 1950 році вибрав майбутній напрям для вивчення – сон. Він почав працювати з Натаніелем Клейтманом, одним із провідних вчених у цій галузі в країні на той час.
Період досліджень
Доля Юджина була складною. Йому нічого не давалося просто. Перше його дослідження полягало у вивченні системи моргання немовлят під час засинання. Великого результату це не дало. Кілька місяців він витратив на непотрібне дослідження. Хоча його сім’я в цей період потребувала фінансів.
На той момент у нього вже було двоє дітей. До того ж дружина страждала на маніакально-депресивні розлади. Вони жили бідно в маленькому армійському бараку. Грошей не вистачало навіть на їжу. Але Юджин не кидав науку через це. Йому доводилося красти картоплю в магазині, щоби прогодувати сім’ю.
Після немовлят він почав вивчати сон у старших дітей та дорослих. Але зіткнувся із новою проблемою. Немовлятам було все одно чи увімкнуте світло, чи є хтось біля їхнього ліжка. Дорослі були проти сторонніх спостерігачів під час сну. І тоді він задумався над створенням якогось приладу, який би реєстрував фази та цикли сну. Спочатку взяли у роботу демограф. Він фіксував роботу м’язів очей. Але прилад, який був в університеті, був несправним. Та й взагалі був моделлю, зібраною для дисертації. Асерінскі зміг його полагодити і налаштувати.
Для відкалібрування приладу Асерінскі навіть привів свого старшого сина.
Юджин не одразу зміг інтерпретувати результати апарату. Те, що він спочатку сприйняв за його поломку, виявилося відкриттям. Саме йому вдалося визначити моменти, коли людина починає бачити сни. Тоді до його відкриття поставилися скептично.
Велике відкриття та забуття
Визнання вченого світу прийшло до Асерінскі не відразу. 1953 року він опублікував статтю у співавторстві з колегою в журналі «Science». Матеріал статті кардинально змінив науковий світ та уявлення вчених про роботу мозку в період сну. Саме з тієї статті почалося поняття фізіології сну. Вчені вважали, що під час сну мозок «вимикається». А Асерінскі довів зворотне. Він зміг переконати вчений світ, що людський мозок не припиняє своєї роботи ніколи. Навіть у період сну.
Вчений світ вважав, що за цим відкриттям стоїть команда вчених. Але Асерінскі спростував цю думку. Він наголосив, що 25 років самостійно працював над вивченням фаз сну.
Навіть вчений ступінь не допоміг йому покращити свій фінансовий стан. Асерінскі кочував країною від інституту до інституту вивчаючи електричну активність мозку.
1957 року його дружина вчинила самогубство. Старший син турбувався про кочове життя батька. Він благав його повернутися до вивчення сомнології, яка набирала обертів. Незважаючи на те, що Юджина Асерінскі можна вважати батьком усієї сомнології, мало хто з вчених цієї галузі пам’ятає про нього. У 1963 році в Нью-Йорку проходив з’їзд вчених-сомнологів, і вони не впізнали Асерінскі.
Але він продовжив вивчати фізіологію сну в Інституті психіатрії Філадельфії та медичному коледжі Джефферсона. А потім очолював університет у західній Вірджинії. Його роботи стали основними у формуванні самого поняття сон. Але, чи через примхи долі, чи через його непростий характер, Юджин Асерінскі залишився не визнаним вченими-колегами.
Незадовго до смерті Асерінської частинка визнання все-таки повернулася до нього. Частково завдяки його дочці Джил. Юджин Асерінскі загинув на 77-му році життя в автомобільній аварії. Він заснув за кермом.