Пол Паччоне — американський композитор, який народився і виріс у Брукліні, Нью-Йорк. Його музика відзначається ліризмом, своєрідною оркестровкою, контрапунктичною витонченістю та ясністю вислову. Більш докладно про життя й творчість композитора читайте на i-brooklyn.
Навчання композиції
Любов Паччоне до популярної музики 1950-х і 60-х років пробудила його початкові музичні таланти. Під час вивчення класичної гітари в музичному коледжі Маннеса, його викладач теорії музики на першому курсі, композитор Ерік Річардс, уперше познайомив його зі світом сучасної музики, надихнувши та заохотивши його почати писати музику. Це відбулось, на додаток до власного бажання Паччоне виражати себе звуками й призвело до його рішення розпочати навчання композиції. Незабаром після цього він почав приватне навчання композиції з композитором Харлі Габером. Саме він навчив Пола довіряти своїм музичним інстинктам. Паччоне продовжив навчання композиції в Університеті Каліфорнії в Сан-Дієго. Крім того, вивчав композицію приватно у композитора Кеннета Габуро. Його співпраця з Габуро була зосереджена насамперед на численних можливостях музичного тексту. Пізніше Пол вивчав композицію у композитора та диригента Вільяма Гіббарда в Університеті Айови й був його асистентом в Центрі нової музики. Завдяки бездоганному слуху Гіббарда до співвідношень висоти та оркестровки, Паччоне вперше відкрив для себе свій власний композиторський голос. З перервами він навчався композиції у Полін Оліверос, Бернарда Рендса та Ральфа Шепі.
Вокальна музика епохи Відродження
Окрім його вчителів, серед композиторів двадцятого століття, чия музика та думка мали значний вплив на його власну музику та думку, був Ігор Стравінський, за ясність його оркестровки та його глибоке усвідомлення важливості живої музичної традиції. Також Антон Веберн, як за контрапунктичну строгість його музики, так і за його віру в музичну структуру як органічний процес. Клод Дебюссі привніс плавність музики та чуттєве трактування звуку, а Ерік Саті контрольовану стриманість. Навчався Пол Паччоне й у Мортона Фельдмана, його ретельному відчуттю інструментів у поєднанні з точним розташуванням висоти, а також довірі до власної музичної інтуїції й у Джона Кейджа, його нескінченному бажанню експериментувати та бути відкритим до всіх форм композиції, до впливу, який існує поза музикою, включаючи літературу, живопис і філософію. Крім того, Паччоне зберіг постійний інтерес і прихильність до вокальної музики епохи Відродження, особливо англійської.
Опера «Світ круглий»
Пол Паччоне є активним композитором, чиї твори широко і часто виконуються як на національному, так і на міжнародному рівнях. Його описують як композитора, який має власну індивідуальність і здатність виражати цю особистість більш ніж однією музичною ідіомою. Його музику описують як постійно переконливу та часто надзвичайно зворушливу. У грудні 2014 року Театральна компанія Західного Іллінойського університету представила перші вистави опери Паччоне «Світ круглий», заснованої на книзі Ґертруди Стайн. Опера була фіналістом Американської премії в оперному мистецтві у 2015 році.
Паччоне приєднався до музичного факультету Університету Західного Іллінойсу в 1984 році. Він був професором теорії музики та композиції. Під час своєї викладацької кар’єри в Western він отримав шість нагород факультету Excellence Awards і був названий видатним викладачем 1988 року в коледжі образотворчих мистецтв. У 1988 та 2012 роках він отримав нагороду за видатну творчість від коледжу образотворчих мистецтв Вестерну, де Пол заснував щорічний фестиваль нової музики.